Туніське в’язання тільки набирає свою популярність. Завдяки щільності плетіння ця техніка може стати основою для незвичайних речей.
З чого все почалося?
Техніка туніського або за іншою версією афганського в’язання виникла на берегах Північної Африки завдяки місцевим рибалкам, які лагодили свої сіті особливими довгими гачками. До Європи цей вид рукоділля прийшов в XIX столітті.
Для майстринь, які хочуть спробувати що-небудь нове, цей вид в’язання він буде цікавим. У нього досить проста техніка, проте вона виконується не дуже звичними для нас інструментами.
Туніське в’язання сподобається і початківцям рукодільниця, і вже досвідченим майстриням. Це захоплюючий процес створення як готових речей, так і основи під яскраві шедеври рукоділля. А почати варто з вибору інструментів і пряжі.
Для яких виробів підходить
Туніське в’язання – цікава техніка, симбіоз спиць і гачка. З допомогою цієї техніки можна створювати однотонне полотно або кольорові візерунки, вывязывают орнаменти і рельєфну фактуру.
Цей вид полотна дуже щільний. Він підходить для речей, які не повинні розтягуватися і деформуватися при носінні і експлуатації. З нього відмінно виходять сумки, пледи, кардигани і багато іншого.
Вироби виконані в цій техніці міцні, добре зберігають форму, дуже довго не зношуються. А структура тканини, виконаної в туніської техніці, дозволяє вишивати на ній гарні орнаменти. В біблії туніських візерунків для в’язання гачком є можливість подивитися готові речі і самим спробувати зробити що-небудь гарне за описами.
Однак, у туніських виробів дуже щільна не тягнеться структура. У цій техніці не варто в’язати речі передбачають еластичність, такі як светр або кардіган з м’якої пряжі. Також не варто в’язати речі з товстої, об’ємної пряжі. Пряжа повинна бути тонше гачка, інакше полотно виявиться занадто щільним, “дерев’яним”.
Інструменти та пряжа
Туніське полотно в’яжеться довгим гачком, більше нагадує спицю. Він буває кількох видів:
- Звичайний гачок довжиною близько 20-40см. Підходить для виконання невеликих мотивів, шарфів, вузьких доріжок, так як ширина виробу обмежена довжиною гачка.
- Гачок для в’язання більш широких полотен являє собою волосінь з гачком на одному кінці і заглушкою на іншому. За допомогою такого інструменту можна виконувати більш широкі деталі, наприклад пледи, деталі одягу, наволочки для декоративних подушок.
- Для кругового в’язання, наприклад шапок, потрібно вибрати інструмент з двома гачками на кінцях.
Для цієї цікавої техніки можна застосовувати будь-яку пряжу, але найкращим варіантом буде гладка. Відмінно буде виглядати вовна та бавовна. На текстурі отриманого полотна можна вишити хрестиком будь-який орнамент.
Пряжу для туніського в’язання слід вибирати більш тонке, ніж гачок.
Початківцям рукодільниця рекомендується одразу придбати набір гачків різної товщини від 2 до 8 мм.
Техніка туніського в’язання
У в’язанні туніських візерунків немає нічого складного, просто ця техніка в’язання трохи незвична і відрізняється як від в’язання спицями, так і від в’язання гачком. Але варто спробувати і все напевно вийде.
Існує кілька видів туніського або афганського полотна. Розглянемо їх усі в наступних прикладах:
Класичний вигляд
Виріб пов’язане класичним афганським мотивом виглядає як щільна тканина з невеликими отворами (як канва для вишивки хрестом). З чого ж почати виконання цієї техніки? Розглянемо алгоритм виконання цього мотиву більш докладно:
- Починаємо з набору гачком звичайної ланцюжка з повітряних петель. Довжина ланцюжка не повинна перевищувати довжину робочого гачка.
- Потім в кожну повітряну протягують робочу петлю. Кожну витягнуту петлю потрібно залишити на гачку. Не варто в’язати петлі занадто туго – полотно може стягтися або буде занадто щільним.
- У третьому ряду провязывают дві петлі разом. Отриману петлю провязывают з наступної, і так, поки не закінчаться петлі. Вийде закритий ряд
- Новий ряд петель набирають під стовпчиком-перемичкою попереднього ряду, щоб вийшов характерний візерунок, схожий на орнамент канви для вишивання хрестом.
- Повторюють третій і четвертий пункт до кінця вироби. У результаті повинно вийти щільне полотно з рівними краями.
“Лицьова гладь”
Перший і другий пункт у всіх способах туніського в’язання провязываются як у класичній канві. А далі для імітації лицьовій гладі нитку протягують через середину петлі нижнього ряду, нитку пряжі при цьому захоплюють ззаду. Закривають ряди також в описі класичного афганського полотна.
Об’ємні стовпчики
Цей спосіб туніського в’язання відрізняється від попередніх двох способом захоплення стовпчиків в попередньому ряді. Стовпчик захоплюють не справа наліво, а зліва направо, перекручуючи петлю і протягують нитку. Набирають повний ряд, потім з допомогою гачка закривають.
Туніське полотно в’яжуть з лицьового боку. Набирають зліва направо, петлі вывязывают в іншому напрямку і закривають знову зліва направо. Виріб при цьому не перевертають. Для зручності довгий гачок тримають як спицю.
Більш детально подивитися виконання різних технік і схематичні позначення можна в біблії туніських візерунків для в’язання гачком у торренте. Туніське в’язання поєднує в собі як техніку в’язання спицями, так і техніку в’язання гачком. Від спиць тут присутні різні рельєфні петлі, а від гачка – можливість в’язати предмети будь-якої форми.
Перед тим як приступити до основної роботи варто зв’язати кілька зразків, щоб правильно підібрати гачок до пряжі. У досвідчених майстринь такі зразки з часів накопичуються, з них теж можна створити що-небудь цікаве і гарне, наприклад декоративну подушку.
Обробка готового виробу
В процесі в’язання виріб скручується по краях, тому перед носінням або подальшою обробкою його слід відпарити. Для чого готове полотно потрібно намочити (випрати при необхідності), мокрим розтягнути на щільної тканини і закріпити англійськими шпильками.
Розтягнуте виріб пропарити праскою, дозволити в такому стані висохнути. Так готова річ буде тримати форму, а деталь легше буде пришити.
Туніське в’язання ще одна можливість проявити свої творчі здібності, створити цікаві речі для гардеробу або декоративні подарунки для друзів. Техніка виконання досить легка і не вимагає великих витрат часу і сил.